ФУГ ІННА СТЕПАНІВНА
Тема роботи: Гусятинська синагога як важлива складова етнокультурного ландшафту єврейської громади м. Гусятин
Керівник роботи: Мацко Н.С.
Секція: Етнологія
Із набуттям Україною незалежності сакральне мистецтво етнічних меншин на її території викликає особливий інтерес, пов’язаний із відродженням національних і культурних традицій. Твори іудейської культової архітектури є прикладом малодослідженої, багатовікової, самобутньої культури єврейського народу, відображенням історико-культурних особливостей життя громади в умовах іноетнічного середовища. Тому метою нашого дослідження стало вивчення Гусятинської синагоги як важливої складової етнокультурного ландшафту єврейської громади містечка Гусятин, з моменту її появи на цих теренах і до часу масового знищення у 1941-1943 рр.
Реалізація даної мети передбачала розв’язання ряду завдань, і призвела до наступних висновків: проведений аналіз архівних документів та опублікованих джерел таматеріалів показав, що протягом чотирьохсот років Гусятин був домом для однієї з найчисельніших єврейських громад повіту, яка у к. ХІХ ст. сягнула третини усіх мешканців поселення. Основу єврейської соціальної організації містечка становила територіальна община – кагал (ґміна). Традиційно, місцеве єврейство було зайняте у торгово-промислових операціях, лихварстві, оренді, шинкарстві, окремих ремеслах тощо.
Важливою складовою внутрішнього життя єврейської громади була синагога – духовне й містобудівне серце єврейського кварталу. Божниця була для євреїв не просто храмом, вона виконувала громадські, судові, релігійно-побутові, адміністративні функції, була місцем зборів спільноти, її осердям і основою. Саме тому, вигляд цієї споруди, розмір і художнє оформлення – стали виявом соціального статусу, демографічної, економічної та культурної динаміки місцевої єврейської громади, яка була доволі чисельною і впливала на усі сфери життя містечка.