МАРЦІНКОВСЬКА ІННА ВОЛОДИМИРІВНА
Тема роботи: Єврейська громада містечка Гусятин (на матеріалах з історії смт. Гусятин Тернопільської області)
Керівник роботи: Мацко Н.С.
Секція: Етнологія
Процес становлення Української демократичної держави висунув на чільне місце питання регіональної історії та міжетнічної взаємодії, зокрема в ареалі «україно-єврейських взаємин». Тому метою нашого дослідження стало вивчення особливостей життя, соціально-економічних й культурних аспектів розвитку єврейської громади містечка Гусятина. Реалізація даної мети передбачала розв’язання ряду завдань, і призвела до наступних висновків: Гусятин можна віднести до типового галицького штетла із самобутньою єврейською містечковою культурою. Перші євреї-переселенці з’явилися тут на рубежі XV-XVI ст., у наступні роки їх кількість збільшувалася, сягнувши у с. ХІХ ст. 4-ох тисяч осіб. Основу єврейської соціальної організації міста становила територіальна община – кагал, яка володіла усією повнотою громадської влади.
Традиційними заняттями місцевих іудеїв стали: оренда, торгівля, лихварство, шинкарство, окремі ремесла та промисли. Активізували нелегальну економічну діяльність місцевого іудейства запуск Трансверсальної залізниці та робота Гусятинської митниці. Жвава економічна діяльність сприяла активному піднесенню промислового розвитку містечка. Синагога, торговиця, цвинтар та іудейський житловий квартал стали основними соціальними одиницями єврейського етнокультурного ландшафту. Саме з ними пов’язувались уявлення про самобутній характер побуту, культурно-національної автономії та релігійної окремішності гусятинського єврейства.
На жаль, історія іудейського Гусятина після 1943 р. майже повністю припинилася. Причиною цього стали системні погроми, антисемітизм та Голокост. Єдиними свідченнями існування колись численної і активної гусятинської громади сьогодні є архівні дані, фото, спогади та понівечені й забуті архітектурно-меморіальні пам’ятки.