ЦУПРИК ІЛОНА СТЕПАНІВНА
Тема роботи: Рекрутчина як соціальне явище у фольклорі Правобережної України
Керівник роботи: Мацко Н.С.
Секція: Етнології
На сучасному етапі дослідження вітчизняної історії загострився інтерес учених до невідомих питань суспільно-побутового життя окремих регіонів України і їх аналізу крізь призму фольклору. Тому метою нашого дослідження стало вивчення особливостей виконання населенням Правобережної України рекрутської повинності у к. ХVІІІ – п.п. ХІХ ст., крізь призму рекрутських пісень.
Реалізація даної мети передбачала розв’язання ряду завдань, і призвела до наступних висновків: рекрутчина, як основна із земських повинностей була найважчою і найтрагічнішою для населення, вона виривала із селянського середовища молодих повноцінних чоловіків, позбавляла сім'ї годувальників і захисників, прирікала на довічне бідування матерів, жінок і дітей, які опинялись у новому незрозумілому статусі, що не гарантував ні державної підтримки, ні громадської допомоги.
Рекрутські набори були одним із найдраматичніших соціальних явищ, вони сприймалися як найбільше суспільне зло, асоціювалися із наругою над духовним світом чоловіків, втратою родинних зв’язків і довічною розлукою, руйнацією звичного соціального устрою. Чужа, незрозуміла для селянина-хлібороба солдатська служба, сповнена муштри, «диких» армійських порядків, частих ротацій та війн, інонаціональне, різношерсте середовище, нестерпний побут, часті недоїдання, відсутність медичного забезпечення на тлі постійного ранжиру, тілесних покарань і знущань, сприймалися як непоправна трагедія.
Увесь драматизм рекрутчини як значимого соціального явища знайшов своє яскраве віддзеркалення у фольклорі. Сотні рекрутських і солдатських пісень, створених народним генієм Правобережжя, присвячені опису основних віх цього драматичного явища та його соціальним, економічним, етнічним і морально-психологічним наслідкам.